Порядок стягнення аліментів на дитину з батька/матері, що проживають в Україні не викликає багато запитань. Для того, щоб стягнути аліменти на дитину зацікавлена особа звертається до суду з відповідною позовною заявою (позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»). Отримавши виконавчий лист на підставі рішення відповідного суду позивач надалі набуває статус «стягувач» та звертається до відповідного відділу Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження та надає отриманий у суді (оригінал) виконавчий лист на виконання. Аліменти стягуються у розмірі визначеному у рішення суду. Тут усе зрозуміло.
Проте наявні випадки, коли батько (мати) тимчасово або постійно проживають за межами території України, участі у вихованні дитини не беруть, аліменти – не сплачують. Яким же чином діяти ? Не буде ж чоловік/дружина шукати (напр. в Португалії) свого колишнього/ню з метою подачі до суду щодо стягнення аліментів.
Стягнення аліментів з осіб, що перебувають за кордоном в Україні регулюється Наказом МЮУ від 29.12.2006 N 121/5 «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» (надалі – Інструкція).
Так згідно вищезазначеної Інструкції визначається:
- спрощена процедура стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім’ї згідно з Конвенцією про стягнення аліментів за кордоном укладеної у м. Нью-Йорк 20 червня 1956 року (далі – Конвенція);
- інша – у разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.
Спрощена процедура стягнення аліментів поширюються на такі країни світу (Договірні сторони) як:
Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка.
Якщо позивач проживає на території України, звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім’ї можуть направлятися до Міністерства юстиції через головні територіальні управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм Києві та Севастополі (далі – територіальні управління юстиції).
Звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном
У разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, або коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів, до відповідної Договірної Сторони надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті.
Заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном оформлюється згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
З урахуванням вимог статті 3 Конвенції заява чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи:
а) повне ім’я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
б) відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
в) відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
г) засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв’язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
ґ) фотокартку позивача;
д) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
е) нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.
Коли заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів, замість документа, зазначеного в підпункті “г” цього пункту, надається засвідчена копія судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів.
Заява і документи, що до неї додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується стягнути аліменти.
Заява надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції. Міністерство юстиції надсилає заяву органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом місяця від дня її надходження. Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон необхідно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення заяви.
Заява повертається ініціатору звернення (заявнику) у разі, якщо вона не відповідає вимогам Конвенції та зазначеної Інструкції, з роз’ясненням причин повернення.
Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви.
Звернення з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави
Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, оформлюється згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.
Це клопотання має містити таку інформацію:
а) повне ім’я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;
б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
в) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.
До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:
а) копія судового рішення;
б) довідка про те, що рішення набрало законної сили;
в) довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
г) довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
ґ) копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
д) фотокартка стягувача.
Клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення.
Клопотання надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів надсилається Міністерством юстиції України Органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом одного місяця від дня його надходження. Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон потрібно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення клопотання.
Клопотання повертається позивачу в разі, якщо воно не відповідає вимогам Конвенції та цієї Інструкції, з роз’ясненням причин повернення.
Про хід та результати розгляду клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивачу.
Опрацювання звернень, що надходять від іноземних заявників, про стягнення аліментів та про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з осіб, які проживають в Україні
Звернення іноземного позивача з позовною заявою про стягнення аліментів (про зміну розміру аліментів) з відповідача, що проживає в Україні, здійснюється через Орган, що передає, Договірної Сторони. Останній надсилає відповідні документи Міністерству юстиції України.
Позовна заява про стягнення аліментів в Україні оформлюється позивачем письмово з урахуванням статті 119 Цивільного процесуального кодексу України та Конвенції, і у ній зазначаються:
а) повне ім’я позивача, дата народження, громадянство, місце проживання, поштовий індекс, номер телефону, ім’я й адреса будь-якого законного представника позивача, надається фотокартка позивача, а у відповідних випадках – повне ім’я і дата народження особи, на утримання якої вимагаються аліменти;
б) повне ім’я відповідача та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п’яти років, дата народження, громадянство й рід занять та місце роботи, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, у разі наявності, також додається його фотокартка;
в) зміст позовних вимог;
г) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також будь-яка інша інформація, наприклад про фінансові та сімейні обставини позивача й відповідача;
ґ) перелік документів, що додаються;
д) довіреність на уповноваження Міністерства юстиції України представляти інтереси позивача у справі про стягнення аліментів.
Із заявою надсилається засвідчений переклад всіх матеріалів на українську мову.
Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає в Україні, оформлюється позивачем (стягувачем) або уповноваженою ним особою у письмовій формі та з урахуванням статті 394 Цивільного процесуального кодексу України і повинно містити:
а) повне ім’я позивача, дату народження, громадянство, місце проживання (перебування) або місцезнаходження, місце роботи, а також ім’я й адресу законного представника позивача, а у відповідних випадках – повне ім’я і дату народження особи, на утримання якої стягуються аліменти;
б) повне ім’я відповідача, дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п’яти років, і рід занять, його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
в) мотиви подання клопотання, а також будь-яку іншу інформацію, зокрема про фінансовий та сімейний стан позивача й відповідача.
До клопотання додаються такі документи:
а) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається заява;
б) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
в) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
г) документ, що визначає, у якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
ґ) документ, що посвідчує повноваження представника позивача (якщо заява подається представником);
д) фотокартка позивача та, по можливості, фотокартка відповідача;
е) довіреність на уповноваження Міністерства юстиції України представляти інтереси стягувача у справі про стягнення аліментів.
Разом із заявою надсилається засвідчений переклад усіх матеріалів на українську мову.
З урахуванням статті 81 Закону України “Про міжнародне приватне право” положення Конвенції стосовно визнання і виконання рішення іноземного суду відповідним чином застосовуються до рішень про стягнення аліментів, прийнятих іншим, ніж суд, компетентним органом Договірної Сторони, коли законодавством Договірної Сторони встановлено інший, ніж судовий, порядок стягнення аліментів.
Міністерство юстиції здійснює перевірку оформлення документів у відповідності до вимог Конвенції та законодавства України. У разі необхідності запитує додаткову інформацію з метою належного оформлення цих документів.
Заяву або клопотання Міністерство юстиції у місячний строк надсилає територіальному управлінню юстиції для передачі до суду, визначеного відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на користь особи, що проживає за кордоном, в Україні вирішується з урахуванням Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право».
У разі, якщо у відносинах між Україною та відповідною Договірною Стороною діє міжнародний договір, що містить спеціальні норми міжнародного приватного права (колізійні норми) або процесуальні норми, застосовуються норми такого міжнародного договору України.
Копія рішення чи ухвали суду України, постановленого за результатами розгляду заяв, що надійшли на підставі Конвенції, надсилається на адресу Міністерства юстиції України для повідомлення Органу, що передає, Договірної Сторони або заінтересованої особи (позивача або його уповноваженого представника).
Виконання рішень судів на території України здійснюється відповідно до законодавства України.
На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання у порядку, установленому законом.
Виконавчий лист за рішенням про стягнення аліментів видається за заявою позивача або уповноваженого ним представника і передається для виконання в органи державної виконавчої служби.
Виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Матеріали за темою:
