Поняття «мобілізація» українське законодавство визначає як комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні був введений після початку непрямої військової агресії Російської Федерації. Реакцією на початок гібридної війни стало прийняття в.о. Президента України Турчинова О.В. Указу «Про часткову мобілізацію». Загалом в Україні було проведено 6 хвиль часткової мобілізації:
Наслідком проведення усіх хвиль мобілізації стало збільшення чисельності ЗСУ до 240-250 тисяч чоловік. На сьогоднішній день ЗСУ семимильними кроками реформуються, проте бюрократія, корупція, зрада національним інтересам гальмують цей процес.
Існує й багато міфів про мобілізацію. Серед основних, що мобілізовують лише «добровольців», тобто тих осіб, які за станом здоров’я самі йдуть служити до Збройних сил України, Національної гвардії чи Державної Прикордонної служби України та ін. формувань. Проте дане твердження є помилковим.
Мобілізація (часткова чи загальна) не може бути добровільною, оскільки відповідно до ст. 65 Конституції України «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону». Це є один з небагатьох обов’язків, які визначені у нашій Конституції. Окрім Основного закону діє ряд НПА, які регулюють питання мобілізації, зокрема Закони України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, № 3543-XII із змінами та доповненнями, «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII із змінами та доповненнями та «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII із змінами та доповненнями.
Дійсно, можна багато почути у транспорті чи у магазинах людей, які заявляють, що беруть лише тих осіб, котрі самі зголосились йти воювати на Схід України. Але потрібно взяти до уваги, що в Україні на сьогоднішній день в наявності є близько 2 млн. осіб, які підпадають під мобілізацію, тому військовим комісаріатам «є з кого вибирати». Якщо військовозобв’язаний ухиляється від мобілізації, то військовий комісаріат не буде витрачати на нього часу щодо його подальшої служби, а підбере на його місце іншу особу. Але це не означає, що майбутнім захисникам варто ховатися. Списки осіб, що ухиляються від виконання конституційного обов’язку надсилаються до ВСП (Військова служба правопорядку), котра вже приймає міри щодо притягнення до кримінальної відповідальності вищезазначених осіб.
Вартість юридичних послуг юриста у військовій сфері (розгляд питань щодо мобілізації громадян, вимагання хабарів представниками військових комісаріатів, отримання військових квитків особами, які досягнули 27-ми річного віку і т.д.) залежить від об’єму роботи. Початкова вартість – 500,00 грн.
У випадку замороження військового конфлікту чи підтримання мінімально необхідної (для бойовиків) «гарячої фази» на Сході України буде проведено ще багато хвиль часткової мобілізації. Так, що служити будуть усі.
Взагалі, кожен сам вибирає для себе ступінь поведінки. Хтось хоче ховатись, хтось бажає виїхати за кордон (з метою уникнення мобілізації), хтось стає опікуном (існує навіть жарт, що у селах уже не залишилося людей похилого віку, так як з’явились багато рідних, які бажають доглядати немічних), інші йдуть захищати суверенітет та територіальну цілісність у неоголошеній війні.
Не можна забувати і про добровольців, які дійсно бажають служити, проте через неналежний стан здоров’я (хронічні хвороби, травми і т.д.) їх «забраковують» комісаріати.
Не забуваємо, що чинним законодавством чітко передбачена відповідальність за ухиляння від мобілізації, а саме ст. 336 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. Тому краще двічі подумати, ніж ухилятися від військової служби.
Матеріали за темою:
4 коментарі
Діма
вересня 21, 2015 at 10:04 amСкажіть чи правомірні дії РВК, які вручили мені бойову повістку 21.09.2015 року, адже в Україні шоста хвиля мобілізації завершена. Дякую.
Адміністратор
вересня 21, 2015 at 10:21 amШоста хвиля мобілізації завершена 21 серпня 2015 року. Дії Вашого РВК є незаконними. За захистом Ваших прав Ви можете звернутись до Військової прокуратури регіону, ВСП (Військової служби правопорядку) або замовивши послуги юриста.
Саша
листопада 7, 2015 at 8:20 pmМне 25 лет. 18 декабря 2015 г. будет 26 лет. Не служил. Могут ли меня мобиллизировать. Спасибо.
Адміністратор
листопада 8, 2015 at 7:18 amНі Вас не можуть мобілізувати, так як по Вашому віку Ви підпадаєте під проходження строкової військової служби (до 27 років).
Нагадую, що Вам потрібно з’явитись до військового комісаріату для проходження медичного обстеження та поновлення облікових даних з метою уникнення Вами порушення правил проходження військового обліку (адміністративна відповідальність).