«Правоохоронна бездіяльність»
18.09.2013 р.
Маючи на руках, як на мене, достатньо фактів, які свідчать про існування в територіальному відділені Державної міграційної служби фактів неправомірних вимог щодо сплати певних послуг та нав’язування власних платних послуг громадянам, які бажають оформити закордонний паспорт, подав заяву про злочин в Прокуратуру Хмельницької області, що знаходиться у провулку Військкоматський, 3, що в обласному центрі.
Але слова «подав заяву» дуже гучно сказані. Адже просту заяву я подавав …. аж 2 дні. Справа в тому, що першого дня черговий прокурор був відсутнім на робочому місці, незважаючи на прийомні години. А на моє прохання до чергового міліціонера викликати іншого прокурора для можливості подачі заяви про злочин мені було повідомлено, що я повинен спочатку звернутися до чергового прокурора. На запитання до кого звертатися, якщо прокурора немає на робочому місці відповіді я так і не почув.
Проте, разів п’ять мені було повідомлено, що Прокуратура Хмельницької області є режимним об’єктом і має обмежений доступ. На моє прохання пропустити мене до заступника прокурора Хмельницької області Тимощука Сергія Олександровича в прийомні години мені знову таки було відмовлено, мотивуючи заборону «режимністю об’єкта» та необхідністю звернутися до чергового прокурора, який …. ну Ви зрозуміли.
Наступного дня мені все ж таки вдалося попасти на прийом до чергового прокурора. Коротко описавши ситуацію я подав заяву про злочин, проте він (черговий прокурор) відмовився її приймати, мотивуючи «недостатністю повноважень» щодо реєстрації заяв про злочин в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР).
Зі слів чергового прокурора мені потрібно було викликати «спеціального» прокурора, який має право реєструвати заяви в ЄРДР. На мою репліку, що я намагався викликати будь-якого прокурора черговим міліціонером було повідомлено, що спочатку я повинен прийти на прийом до чергового прокурора, який вже направить мене до «потрібного» прокурора.
Через п’ять хвилин після того як я вийшов від чергового прокурора до мене в хол Прокуратури Хмельницької області (добре, що не на вулиці) вийшов Прокурор 1, який прийняв у мене заяву про злочин та повідомив, що зареєструє її в ЄРДР.
Маючи достатній досвід спілкування з правоохоронними органами, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та Положення Про ЄРДР (затвердженого Генеральною Прокуратурою України) я підготував заяву про видачу витягу з ЄРДР із наданням повної інформації згідно поданою мною заяви про злочин.
Через декілька днів я знову прийшов до Прокуратури Хмельницької області та попросив чергового міліціонера викликати Прокурора 1 для подачі нової заяви. У чергового міліціонера була стандартна фраза про «режимність об’єкта» та «необхідність звернення до чергового прокурора».
Я навіть не намагався проводити будь-які спроби провести роз’яснювальну роботу черговому міліціонеру, так як щось пояснювати у мене не було бажання. А головне, що це б не дало ніякого результату. Вистоявши чергу до чергового прокурора я пояснив йому мету свого візиту. Він зразу ж викликав Прокурора 1 та запропонував мені почекати у холі. Ось дивує мене така ситуація, коли прокурор приймає заяву у громадянина в холі, хоча в цій країні мене вже нічим не здивувати.
Через п’ять хвилин до мене вийшов Прокурор 1 та запитав про причини мого візиту. Я, цілком логічно, поцікавився у нього чи зареєстрована моя заява у ЄРДР. Мені повідомили, що так. Далі я надав йому заяву про видачу витягу з ЄРДР. Тут мені повідомили, що заява все ж таки не була зареєстрована в ЄРДР, а рішення про реєстрацію заяви в ЄРДР буде приймати Прокурор 2. Той факт, що його перше речення та друге повністю відрізняються його не здивувало.
Я захотів особисто поговорити із Прокурором 2, проте, на момент мого звернення він був у робочій поїздці в одному із районних центрів нашої області.
Заяву про видачу витягу у мене прийняли та надали інформацію, що про результати її розгляду мене повідомлять.
Листами Прокуратури Хмельницької області від 12.07.2013 № 04/2/2 та 16.07.2013 № 04/2/2 мені було повідомлено, що мою заяву про злочин та заяву про видачу витягу з ЄРДР направлені до Прокуратури м. Хмельницький. Вважаю, що своїми діями Прокурор 2 порушив ч.1 ст. 214 КПК України, а саме:
«Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування».
Фактично Прокурор 2 відмовився реєструвати заяву в ЄРДР, чим порушив ч.4 ст.214 КПК України, а саме:
«Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Для кого приймався «новий» Кримінальний процесуальний кодекс України ? Навіщо Генеральний прокурор України, Президент України та народні депутати України так «старались» ?
Прокуратура м. Хмельницького не виділялась великою оригінальністю та перенаправила дані заяви вже до Управління МВ МВС України в Хмельницькій області. Про це я був повідомлений листами від 16.07.2013 № 68р-13 та 22.07.2013 № 130-151-13. Трактування прокуратурою міста КПК України, як і Прокуратурою Хмельницької області, є доволі незрозумілим.
Незважаючи на те, що на підставі діючого законодавства, я просив зареєструвати заяву про злочин в ЄРДР в МВ МВС її зареєстрували в ЖЕО за № 2159 від 19.07.2013. Про порушення нічого вже писати не буду, легше написати, що правоохоронні органи не порушили.
Розгляд мого звернення було покладено на старшого оперуповноваженого Сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю (СДСБЕЗ). За результатами перевірки мені було повідомлено, листами №7509 від 02.08.2013 року та 7492 від 02.08.2013 року, що інформація щодо можливих неправомірних дій працівників територіального органу ДМС не підтвердилась.
Мені було цікаво прочитати аргументацію нашої славної міліції, яка полягала у наступному: ст. о/у (відповідальна особа) спустився з третього поверху будівлі, де знаходиться МВ МВС України в Хмельницькій області (Пушкіна, 5) на другий поверх цієї ж будівлі, де знаходиться МВ ДМС України в Хмельницькій області (Пушкіна, 5) де спробував взяти пояснення в головного спеціаліста МВ ДМСУ в Хмельницькій області. Остання відмовилась від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України (відмова від дачі показань щодо себе).
На цьому уся важка робота ст. о/у закінчена. Мені ж було запропоновано звернутися із позовом до суду, так як «в даному випадку містяться цивільно-правові відносини, які належать до компетенції суду».
Розуміючи, що ніхто і не збирався реєструвати моя заяву й вирішувати питання по суті я звернувся зі скаргою до Прокуратури м. Хмельницький на бездіяльність ст. о/у.
13.08.2013 року мені було надано лист Прокуратури м. Хмельницький за № 131-5531-13, в якому повідомлялось, що за результатами перевірки, в тому числі доводів, викладених у зверненні, внесено відомості до ЄРДР за № 42013240010000159 від 08.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ХМВ ДМСУ в Хмельницькій області.
Усі матеріали по справі були передані до слідчого відділу МВ МВС України в Хмельницькій області.
Наразі, за інформацією отриманою із особистого прийому слідчим СВ МВ МВС України в Хмельницькій області проводиться перевірка.
Далі буде…
Матеріали за темою: